Сторінка вчителя логопеда - поради для батьків

Регешук Ольга Іванівна

Вчитель-логопед

Досвід роботи: 22 років

Освіта: Вища

Використання здоров'язберігаючих технологій у роботі вчителя — логопеда.

Що ми робимо на логопедичних заняттях?

• Розвиваємо артикуляційну та дрібну моторики.
• Формуємо правильну звуковимову, закріплюємо її у скоромовках, віршах, зв’язному мовленні.
• Розвиваємо слухову увагу, пам’ять, фонематичний слух, звуковий аналіз та синтез.
• Поповнюємо словник, вчимося правильно граматично та зв’язно оформлювати висловлювання.
• Розвиваємо різні види мислення.
• Розвиваємо зорову увагу, пам’ять.
• Розвиваємо та коригуємо зорово – просторові орієнтації.

До уваги батьків, діти яких займаються з логопедом!

1. Дитина має бути готовою до роботи з логопедом , тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.
2. При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.
3. Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.
4. Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.
5. Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.
6. Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.
7. Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.

Поради батькам

1. Розмовляйте з дитиною кожної вільної хвилини.
2. Спонукайте до звуконаслідування, промовляння перших правильних слів.
3. Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, загадки, скоромовки, вірші.
4. Ні в якому разіне повторюйте неправильну вимову дитини! Пам’ятайте, що дитині потрібно чути лише правильну мову!
5. Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми.
6. Заохочуйте словесну творчість дітей! Спонукайте їх до складання лічилок, чистомовок, загадок, віршів.
7. Уважно ставтесь до запитань вашої дитини! Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові,спонукайте дитину до запитань.
8. Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно літературної норми!
9. Виправляйте мову дитини!
10. Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправте помилку.

До 6 років в дитини має бути сформована мовна готовність до навчання в школі:

• малюк повинен уміти правильно і чітко вимовляти слова і всі звуки рідної мови, говорити досить гучно, в помірному темпі;
• малюк повинен володіти звуковим аналізом слова, тобто не лише відрізняти звуки один від одного, але і чітко визначати їх послідовність, визначати місце звуку в слові;
• малюк повинен правильно будувати речення різної конструкції, погоджувати слова в роді, числі і відмінку;
• правильно вживати іменники, що не відмінюються;
• правильно підбирати потрібні суфікси при словотворенні;словниковий запас дитини, що вступає до школи, повинен складати не менше 2000 слів, причому в ньому мають бути присутніми всі основні частини мови: іменники, прикметники, дієслова, числівники, займенники, прийменники, частки, вигуки.
• малюк повинен логічно, послідовно, виразно, досить повно і точно передавати зміст знайомих казок, розповідей; самостійно складати розповіді по сюжетних картинках, просліджуючи послідовність подій і уловлюючи причинно-наслідкові зв’язки;

Це найголовніше, на що треба звернути увагу. І дуже важливо навчити малюка правильно говорити, терпляче добиватися від нього правильної вимови.

Орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Кожна дитина — індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків.

Порушення мови негативно впливають на весь психічний розвиток малюка, утруднюють його спілкування з тими людьми, що його оточують, відбиваються на його діяльності, характері, поведінці. А це, у свою чергу негативно позначається на опануванні грамоти, на успішності в цілому.

Вашій дитині необхідна допомога фахівця, якщо:

• мова дитини не розбірлива, його можуть зрозуміти тільки батьки й ті, хто його добре знає;
• дитина багато звуків вимовляє м’яко, ніби вона ще маленька, або переважають тверді звуки, ніби у неї акцент;
• при вимові деяких звуків у мові з’являється, хлюпає призвук, повітря йде убік;
• звуки «С», «З», «Ц» дитина вимовляє як англієць–між зубами; при проголошенні звуків «Ш», «Ж» дитина роздуває щоки, а звук «Р» вимовляє як француз.
• до 3–4років вона не чує складів у слові, спотворює слово до невпізнання, вимовляє тільки окремі склади, не може проговорити все слово цілком, скорочує слово, пропускаючи деякі приголосні і склади, чи недоговорює слово до кінця, вимовляє слово кілька разів по – різному.
• до5років у дитини не сформована зв’язна мова, вона не може скласти розповідь за простою картиною;
• до 5–6років у дитини порушена загальна структура мови: вона неправильно будує речення, не узгоджує слова у роді, числі і відмінку, неправильно використовує прийменники і союзи;

Мова — не лише найважливіше знаряддя спілкування людей, а й могутній засіб набуття знань. Цілком зрозуміло, що без розвиненої мови діти не зможуть здобути міцних і грунтовних знань з основ наук, не зможуть гармонійно розвиватися. Від рівня мовного розвитку учнів залежить і успішпість їх навчання в школі. Наприклад, недосконалі навички читання призводять до того, що діти мало і неохоче читають, позбавляючи себе одного з найважливіших джерел знань і збагачення словникового запасу. Обмеженість словникового запасу, зокрема слів абстрактного значення, і низька техніка читання перешкоджають дітям зрозуміти прочитане. Через низький розвиток мови учням важко давати логічно обгрунтовані відповіді на запитання, зв’язно й послідовно розповідати зміст прочитаного тощо.

Якщо ви зіткнулися з подібними проблемами, приготуйтеся до того, що на їх виправлення знадобиться багато сил і часу. Окрім занять з логопедом дуже важливо займатися з дитиною самостійно. Перше і основне правило – подавайте хороший приклад. Багато розмовляйте з малюком – просто коментуйте все, що ви робите, описуйте свої дії, почуття та емоції. Читайте книги, разом учіть вірші – результат не змусить себе чекати.

Грамотне, зв’язне усне мовлення — запорука успіш­ного навчання дитини в школі.

Вправи для розвитку мовного дихання

Майже у всіх дітей, що заікаються порушене мовленнєве дихання. Під час корекційної роботи з усунення заікання важливо навчити дитину говорити не поспішаючи, на видиху. Тому важливе місце в роботі займуть вправи для розвитку правильного мовного дихання

• «Кулька». Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.
• «Задуй свічку». Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).
• «Літак». Покладіть дитині на долонь маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих.
• «Нюхаємо квіточку». Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти.
• «Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук “з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.
• «Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з.
• «Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.
• «Кораблик». Налийте в миску води, покладітьте на воду паперовий кораблик, і запропонуєте дитині “допомогти” кораблику переплисти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим далі попливе кораблик.

Вправи для розвитку голосу

Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.

• «Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а.
• «Гуде потяг». У-у-у, у-у-у.
• «Болить зуб». О-о-о, о-о-о.
• «Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и.
• «Жабенята посміхаються” І-і-і, і-і-і.
• «Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау.
• «Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа.
• «Пісенька водички». С-с-с-с.
• «Пісенька комарика». З-з-з-з.
• «Пісенька вітру». В-в-в.
• «Гріємо ручки». Х-х-х-х.
• «Стукають підбори ». К-к-к-к.
• «Граємо на барабані». Д-д-д-д.
• «Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш.
• «Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж.
• «Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку.
• «Гусак». Га-га-га.
• «Корова». Му-му-му.
• Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.);
• Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом);
• Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»)
• Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»

ІГРИ ТА ВПРАВИ НА РОЗВИТОК ФОНЕМАТИЧНОГО СПРИЙМАННЯ

“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні – “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:

• звук [а] серед у, у, а, у;
• звук [а] серед о, а, і, о;
• звук [і] серед и, е, і, и;
• звук [с] серед л, н, с, п;
• звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади

• та-та-да – пі- пи – ат-от
• па-па-ба – мі-ми – ум-ом
• ка-ка-га – ді-ди – іт-ит
• ва-ва-фа – кі-ки – ек-єк

“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:

• мак, лак, так, бак;
• тачка, качка, дачка;
• сік, вік, тік, бік;

“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:

• на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
• на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
• на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

“Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”

• Оля, осінь, овочі, окунь – [о]
• Сад, суп, сумка, ніс, лис – [с]
• Аня, агрус, акула, автобус – [а]
• Маша, мак, мама, сом – [м]

Щоденні артикуляційні вправи для покращення звуковимови

Виконувати 2 рази на день по 5-7 раз кожну вправу. Гімнастика не повинна набридати дитині та спричинити її перевтомлення.

1. «Корівка» – імітувати жування корови, роблячи кругові рухи нижньою щелепою спочатку праворуч, а потім ліворуч. Рахунок : 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.
2. «Кулька» – надути щоки та повільно їх здути.
3. «Кулька тріснула» – надути щоки та здути їх ударом долонь.
4. «Пухкенькі щічки» – рот закритий, руками почергово пощипувати кожну щоку.
5. «Горішок» – рот розкритий, кінчиком язика почергово випинати кожну щоку.

Для рухливості губ

1. «Усмішка – трубочка» – посміхнутися, старанно розтягуючи губи, а згодом витягнути їх вперед трубочкою.
2. «Старенька бабуся» – закусити обидві губи зубами й утримувати в такому положенні 5-10 секунд.
3. «Рибка» – ввібрати щоки всередину, щоб губи утворили бантик і в такому положенні змикати верхню і нижню губи.

Для рухливості і гнучкості язика

1. «Лопатка» – рот напіввідкритий; широкий, розслаблений язик утримувати на нижній губі до 5-10 секунд.
2. «Голочка» – рот напіввідкритий; гострий, напружений язик утримувати у витягнутому положенні до 5-10 секунд.
3. «Гойдалка» – рот напіввідкритий; висунути язик і почергово тягнути до носа та до підборіддя 5-7 раз.
4. «Чашечка» – рот напіввідкритий; висунути широкий язик на нижню губу, прогнути його, утворивши форму чашечки, утримувати в такому положенні 5-7 секунд.
5. «Смачне варення» – рот напіввідкритий; кінчиком язика повільно облизати верхню й нижню губи в обох напрямках по 5 раз.
6. «Коник» – клацати язиком при широко відкритому роті.